Прогноз розвитку села на 2016 рік

Світовий аналітика Stratfor на 2015-2025 роки від 28.02.2015 р. говорить про те, що ще до того говорили українські та деякі російські аналітики. А саме:

1) теперішній конфлікт Росії та України буде комплексним для глобальної політики ще тривалий час;

2) ми отримаємо посилення націоналізму в країнах східної Європи, хоча в самій Україні націоналізм значно послабиться на користь більш значимих модельних структур (Східна Європа має ще прийти до того, до чого прийшла Україна);

3) розпад Росії неминучий, а Розпад ЄС дуже імовірний;

4) лідерська роль в Європі перейде від Німеччини до Польщі з нашою країною як її стратегічним партнером (почне утворюватися Балто-Чорноморський Союз, який пришвидшить розкол Росії);

5) суттєво важливою для Євразії стає стратегічна вісь Польща-Україна-Туреччина-Китай - це союз контролю за територією деструктурованої Росії, причому контроль за ядерною зброєю буде виконуватись за участю США.

Різні прогнози на найближче 10-ти ліття сходяться в одному - світ буде змінюватися дуже кардинально і дуже стрімко. Ось, Меір Брук, наш земляк з Нью-Йорку, декларує трьохпозиційну модель теперішнього світу: держава, корпорація, громада. Будь-які моделі, які базуються на співвідношенні цих трьох сторін (як в США), будуть більш живучими, ніж ті, які базуються на одній (держава, як в Росії) чи на двох (держава та громада, як в ЄС). Україна в даний момент від двохпозиційної моделі (держава та корпорації) переходить до трьохпозиційної моделі свого життя (держава, корпорації та громади).

В цьому сенсі можна сформулювати простий закон занепадаючого світу або світу динамічних змін - лише той, хто конструюватиме динамічну в цих трьох реальностях структуру, матиме шанс пережити кризовий час стрімких змін і зародити новий світ. В цьому сенсі стають зрозумілі дві головні причини падіння Росії, і це зовсім не економічний занепад, бо люди можуть пережити любі важкі часи, як от голод чи епідемію, якщо вони мають перспективний смисл. Отже перша ознака розпаду - архаїзація, яка позбавляє росіян самого смислу життя. І це основна причина, яка не дозволить Росії пережити економічний рівень життя, який значно кращий за той, який був у наших предків під час та після Другої світової війни. Бо сучасники порівнюють своє життя з сучасниками, а не з предками. Так само друга причина розпаду Росії полягає у реальностній гомогенності, а отже закостенілості та ригідності, нездатності до інновацій крім військового озброєння. У Росії фактично є тільки одна реальність - держава. Корпорації настільки сильно підпорядковані державі, що можна зазначити, що Росія це держава-корпорація. Люди в Росії це не суспільство громадян, це суспільство підданих.

Саме тому телемедіа в Росії це дійсно спосіб управління людьми через створення квазі-реальності. Отже, Росія розпадеться не через зубожіння чи політичну кризу верхів, а через архаїзацію як відсутність перспективних смислів і через відсутність корпоративної та суспільної (громадянської) динаміки.

Це саме твердження можна застосувати і до ЄС, де створювалася двохпозиційна модель: держави+громади. Головна помилка ЄС полягала в тому, що європейські корпорації не були диверсифіковані по всій єврозоні і не стали потужною реальністю європейської політики. Відтак інновативний потенціал корпорацій, як це змогли використати США в періоди кризи, не зміг бути використаний на території ЄС.

Давайте поглянемо на поточний рік з позиції основних модельних процесів. Українській громаді необхідно відстояти своє посилення на рівні Конституції. За будь-яку ціну потрібно не допустити фейкових владно-олігархічних змін до Конституції у теперішній редакції Верховної Ради. Українській громаді потрібна реальна децентралізація.

Українська громада має послабити впливовість українських олігархічних корпорацій всередині країни, тобто громада має продовжувати тиснути не тільки на владу, але і на олігархічні корпорації, зменшуючи їх вплив на внутрішню політику.

Процес деолігархізації це, перш за все, процес громадський. Олігархічний консенсус влади має бути зруйнований - через перевибори Верховної Ради та можливо перевибори Президента. Нам потрібні сильні українські корпорації на міжнародному ринку, а не сильні українські корпорації в справі українського монополізму, у справі здирництва української громади через тарифну політику та державну корупцію.

Українська громада має наполягати на нових формах комунікації на телебаченні, де би був не тільки порядок денний влади та олігархів, але, перш за все, порядок денний самої громади.

Цей рік - це рік створення Суспільного телебачення, це рік розвитку всіх сторінок міст і сіл Першої всеукраїнської соціальної мережі. Порядок денний 2016-го року це порядок денний громади, а не влади чи корпорацій. Потужна та впливова всередині країни та за її межами українська громада, громада Селця - ось що має стати результатом 2016-го року. І це суттєво не тільки для продовження української революції. Це також суттєво для майбутнього Європи, майбутнього Євразії з Росією, що розпалася, та майбутнього всесвіту загалом. Єднаймося!

24.01.2016р.