Question:
- e
Answer:
- e

Question:
- e
Answer:
- e

e

e

e

e

e

Question:
- e
Answer:
- e

e

e

Question:
- e
Answer:
- e

e

e

e

Question:
- Чи буває базар, в які дні?
Answer:
- e

Question:
- e
Answer:
- e

Question:
- e
Answer:
- e

e

Question:
- На скільки великий підпільний (тіньовий) бізнес, як з борються?
Answer:
- e

Question:
- e
Answer:
- e

e

Question:
- e
Answer:
- e

e

e

Question:
- e
Answer:
- e

e

Question:
- e
Answer:
- e

Question:
- e
Answer:
- e

Question:
- Куди б Ви виділили кошти з місцевого бюджету?
Answer:
- e

e

e

Question:
- e
Answer:
- e

e

Question:
- e
Answer:
- e

e

Як автор «Стожар» опинився на вулиці
Його пісні знав і співав кожен, а от його обличчя та трагічну долю — одиниці. Назарій Яремчук, Василь Зінкевич, Софія Ротару, Алла Кудлай та ВІА «Водограй» злітали на вершини хіт-парадів завдяки його пронизливим віршам.
Це історія Володимира Кудрявцева — видатного поета-пісняра, який подарував Україні шедеври, але на схилі віку залишився сам на сам із жорстокою реальністю.
Мало хто знає, але саме Володимир Кудрявцев написав тексти до пісень, які сьогодні вважаються золотим фондом нашої естради:
• «Стожари» та «Останній лист» (музика П. Дворського)
• «Повір очам» (музика В. Івасюка)
• «Горянка» (музика М. Мозгового)
• «А ми удвох» (музика О. Зуєва)
• «Матіоли цвіт» (музика Л. Дутковського)
Навіть відомий композитор Євген Мартинов свою єдину пісню українською мовою («Кольори кохання») написав саме на вірш Кудрявцева.
Якби поет жив у країні з дієвою системою авторського права, він забезпечив би собі безбідну старість і, як жартують колеги, «мав би хліб не лише з маслом, а й з ікрою». Проте реальність виявилася безжальною. Майже півтора десятка років автор головних українських хітів був… безхатьком.
«Прожив таке насичене життя, а в старості залишився сам. Сам-один… Але вижив. Добре, що так сталося, а то б закопали десь у рові, за цвинтарем», — зізнавався поет в один із найважчих періодів.
Він перебував у церковному притулку за 100 кілометрів від столиці, суворо підкоряючись чужим правилам, які, за його словами, не продовжували життя, а лише вкорочували його. Коли у 2006 році журналісти відвідали його в лікарні, медсестри навіть не здогадувалися, що в палаті поруч із ними лежить жива легенда.
Життя Кудрявцева дало тріщину задовго до бідності.
Його особисте життя було складним — шість шлюбів, троє дітей, зв'язок з якими на роки було втрачено. Проте перед кінцем доля подарувала йому спокій: доньки знайшли батька через інтернет, відновили спілкування, а старі друзі та колеги (Павло Дворський, Юрій Рожков) не залишали його наодинці з бідою.
Після розголосу в пресі сталося справжнє диво. Культурний діяч Лесь Танюк практично в обхід правил влаштував поета до столичного Будинку сцени імені Наталії Ужвій. А незабаром знайшовся анонімний меценат, який щорічно сплачував величезні на той час кошти (50 тисяч гривень) за перебування митця в комфорті. Ім’я цього благодійника досі залишається таємницею.
Там, у своєму останньому «людському» притулку, Володимир Кудрявцев прожив шість спокійних років. Його не стало 30 квітня 2014 року. Його останнє бажання здійснилося — поета поховали на Берковецькому цвинтарі в Києві, поруч із могилою найріднішої людини — Матері.
Внесок цієї людини в українську культуру — безцінний. Пам'ятаймо тих, хто творив нашу ідентичність у найнайважчі часи. Світла пам'ять...
#УкраїнськаПісня #ВолодимирКудрявцев #Стожари #ІсторіяУспіху #Культура #РетроУкраїна #УкраїнськаЕстрада #ПамятіМитця

💔 Як автор «Стожар» опинився на вулиці
Його пісні знав і співав кожен, а от його обличчя та трагічну долю — одиниці. Назарій Яремчук, Василь Зінкевич, Софія Ротару, Алла Кудлай та ВІА «Водограй» злітали на вершини хіт-парадів завдяки його пронизливим віршам.
Це історія Володимира Кудрявцева — видатного поета-пісняра, який подарував Україні шедеври, але на схилі віку залишився сам на сам із жорстокою реальністю.
Мало хто знає, але саме Володимир Кудрявцев написав тексти до пісень, які сьогодні вважаються золотим фондом нашої естради:
• «Стожари» та «Останній лист» (музика П. Дворського)
• «Повір очам» (музика В. Івасюка)
• «Горянка» (музика М. Мозгового)
• «А ми удвох» (музика О. Зуєва)
• «Матіоли цвіт» (музика Л. Дутковського)
Навіть відомий композитор Євген Мартинов свою єдину пісню українською мовою («Кольори кохання») написав саме на вірш Кудрявцева.
Якби поет жив у країні з дієвою системою авторського права, він забезпечив би собі безбідну старість і, як жартують колеги, «мав би хліб не лише з маслом, а й з ікрою». Проте реальність виявилася безжальною. Майже півтора десятка років автор головних українських хітів був… безхатьком.
«Прожив таке насичене життя, а в старості залишився сам. Сам-один… Але вижив. Добре, що так сталося, а то б закопали десь у рові, за цвинтарем», — зізнавався поет в один із найважчих періодів.
Він перебував у церковному притулку за 100 кілометрів від столиці, суворо підкоряючись чужим правилам, які, за його словами, не продовжували життя, а лише вкорочували його. Коли у 2006 році журналісти відвідали його в лікарні, медсестри навіть не здогадувалися, що в палаті поруч із ними лежить жива легенда.
Життя Кудрявцева дало тріщину задовго до бідності.
Його особисте життя було складним — шість шлюбів, троє дітей, зв'язок з якими на роки було втрачено. Проте перед кінцем доля подарувала йому спокій: доньки знайшли батька через інтернет, відновили спілкування, а старі друзі та колеги (Павло Дворський, Юрій Рожков) не залишали його наодинці з бідою.
Після розголосу в пресі сталося справжнє диво. Культурний діяч Лесь Танюк практично в обхід правил влаштував поета до столичного Будинку сцени імені Наталії Ужвій. А незабаром знайшовся анонімний меценат, який щорічно сплачував величезні на той час кошти (50 тисяч гривень) за перебування митця в комфорті. Ім’я цього благодійника досі залишається таємницею.
Там, у своєму останньому «людському» притулку, Володимир Кудрявцев прожив шість спокійних років. Його не стало 30 квітня 2014 року. Його останнє бажання здійснилося — поета поховали на Берковецькому цвинтарі в Києві, поруч із могилою найріднішої людини — Матері.
Внесок цієї людини в українську культуру — безцінний. Пам'ятаймо тих, хто творив нашу ідентичність у найнайважчі часи. Світла пам'ять... 🙏
#УкраїнськаПісня #ВолодимирКудрявцев #Стожари #ІсторіяУспіху #Культура #РетроУкраїна #УкраїнськаЕстрада #ПамятіМитця

Question:
- Які громадські (волонтерські) організації існують?
Answer:
- e

Question:
- e
Answer:
- e

Question:
- e
Answer:
- e

e

Уява значно важливіша за знання, бо знання обмежені, а уява – безмежна.

Альберт Ейнштейн

Уява значно важливіша за знання, бо знання обмежені, а уява – безмежна.

Альберт Ейнштейн

Уява значно важливіша за знання, бо знання обмежені, а уява – безмежна.

Альберт Ейнштейн

Правда життя така, що ті люди, які знають мало, говорять багато, а ті, які знають багато, воліють мовчати.

Жан-Жак Руссо

Правда життя така, що ті люди, які знають мало, говорять багато, а ті, які знають багато, воліють мовчати.

Жан-Жак Руссо

Правда життя така, що ті люди, які знають мало, говорять багато, а ті, які знають багато, воліють мовчати.

Жан-Жак Руссо