Прогноз розвитку села на 2016 рік

Глобальний аналітика Stratfor на 2015-2025 роки від лютого 2015 р. вказує на те, що ще до того говорили українські та деякі російські експерти. А саме:

1) теперішній конфлікт Росії та України залишатиметься комплексним для світової політики ще довгий час;

2) ми матимемо посилення націоналізму в Східній Європі, хоча в самій Україні націоналізм значно втихне на користь більш значимих модельних уявлень (Східна Європа повинна прийти до того, до чого прийшла Україна);

3) розпад російської імперії невідворотний, а Розпад ЄС дуже імовірний;

4) головна роль в Європі перейде від Німеччини до Польщі з Україною як її стратегічним союзником (почне формуватись Балто-Чорноморський Союз, який пришвидшить розпад Росії);

5) принципово важливою для Євразії стає рольова вісь Польща-Україна-Туреччина-Китай - це група контролю за територією деструктурованої Росії, причому контроль за ядерною зброєю буде виконуватись за участю США.

Різноманітні прогнози на найближчі 10 років сходяться в єдиному - світ буде змінюватися надзвичайно радикально і дуже стрімко. Ось, Меір Брук, наш земляк з Нью-Йорку, пропонує трьохпозиційну модель теперішнього світу: держава, корпорація, громадськість. Будь-які моделі, які базуються на співвідношенні цих трьох уявлень (як в США), будуть більш живучими, ніж ті, які грунтуються на одній (держава, як в РФ) чи на двох (держава та громада, як в Євросоюзі). Україна в даний час від двохпозиційної моделі (держава та корпорації) переходить до трьохпозиційної моделі свого життя (держава, корпорації та громади).

В цьому випадку можна сформулювати простий закон кризового світу або світу динамічних змін - лише той, хто конструюватиме трьохпозиційну в цих трьох реальностях структуру, матиме можливість пережити кризовий час динамічних змін і зародити новий світ. В цьому випадку стають зрозумілі дві головні причини падіння Росії, і це зовсім не економічний занепад, бо люди можуть пережити будь-які важкі часи, як от війну чи катастрофу, якщо вони мають перспективний смисл. Отже перша ознака розпаду - архаїзація, яка позбавляє росіян самого смислу життя. І це основна причина, яка не дозволить Росії пережити економічний рівень життя, який значно кращий за той, який був у наших предків під час та після Другої світової війни. Бо сучасники порівнюють своє життя з сучасниками, а не з предками. Так само друга причина розпаду Росії полягає у реальностній гомогенності, тобто закостенілості та ригідності, нездатності до інновацій за межами військового озброєння. У Росії фактично є лише одна реальність - держава. Корпорації так сильно піддані державі, що можна зазначити, що Росія це держава-корпорація. Громадяни в Росії це не суспільство громадян, це суспільство підданих.

Саме тому телемедіа в Росії це фактично спосіб управління суспільством через призму квазі-реальності. Отже, Росія розпадеться не через зубожіння чи політичну кризу верхів, а через архаїзацію як відсутність перспективних мотивацій і через відсутність корпоративної та суспільної (громадянської) динаміки.

Це саме бачення можна застосувати і до Євросоюзу, де створювалася двохпозиційна модель: держави+громади. Головна помилка ЄС полягала в тому, що європейські корпорації не були поширені по всій Європі і не стали потужною реальністю європейської політики. Відтак інновативний потенціал корпорацій, як це змогли використати США в часи кризи, не зміг бути використаний на території Євросоюзу.

Давайте поглянемо на цей рік з позиції основоположних модельних процесів. Українській громадськості потрібно відстояти своє існування на рівні Конституції. За будь-яку ціну потрібно не допустити фейкових владно-олігархічних змін до Конституції у теперішній редакції Парламенту. Українській громадськості потрібна реальна влада на місцях.

Українська громадськість має зменшити впливовість українських олігархічних корпорацій всередині країни, тобто громадськість має продовжувати тиснути не тільки на владу, але і на олігархічні корпорації, зменшуючи їх впливовість на внутрішню політику.

Процес деолігархізації це, перш за все, процес громадський. Олігархічний консенсус влади має бути зруйнований - через перевибори Парламенту та можливо перевибори Президента. Нам потрібні сильні українські корпорації на міжнародному ринку, а не сильні українські корпорації в справі внутрішнього монополізму, у справі здирництва української громади через тарифну політику та державну корупцію.

Українська громадськість має наполягати на нових форматах комунікації на телебаченні, де би був не тільки порядок денний влади та олігархів, але, перш за все, порядок денний самої громади.

2016-й рік - це рік створення Суспільного телебачення, це рік розвитку всіх сторінок міст і сіл Першої всеукраїнської соціальної мережі. Порядок денний цього року це порядок денний громади, а не влади чи корпорацій. Сильна та впливова всередині країни та за її межами українська громадськість, громада Марфополя - ось що має стати результатом цього року. І це важливо не тільки для продовження української революції. Це також важливо для майбутнього Європи, майбутнього Євразії з Росією, що розпалася, та майбутнього всесвіту загалом. Єднаймося!

24.01.2016р.