Прогноз розвитку села на 2016 рік

Світовий прогноз Stratfor на 2015-2025 роки від лютого 2015 р. говорить про те, що ще до того розповідали українські та деякі російські науковці. А саме:

1) теперішній конфлікт Росії та України залишатиметься системним для глобальної політики ще тривалий час;

2) ми отримаємо посилення націоналізму в країнах східної Європи, хоча в самій Україні націоналізм стрімко втихне на користь більш масштабних модельних структур (Східна Європа має ще прийти до того, до чого прийшла Україна);

3) розпад російської імперії неминучий, а Розпад країн ЄС дуже імовірний;

4) головна роль в Європі перейде від Німеччини до Польщі з нашою країною як її стратегічним союзником (почне утворюватися Балто-Чорноморський Союз, який пришвидшить розпад Росії);

5) суттєво важливою для Євразії стає стратегічна лінія Польща-Україна-Туреччина-Китай - це група контролю за територією деструктурованої Росії, причому контроль за ядерною зброєю буде виконуватись за участю США.

Різні прогнози на найближчі 10 років сходяться в єдиному - світ буде змінюватися дуже радикально і дуже швидко. Ось, Меір Брук, наш земляк з Нью-Йорку, декларує трьохпозиційну модель теперішнього світу: держава, корпорація, громада. Будь-які моделі, які базуються на співвідношенні цих трьох реальностей (як в США), будуть більш адекватними, ніж ті, які базуються на одній (держава, як в Росії) чи на двох (держава та громада, як в ЄС). Україна в даний момент від двохпозиційної моделі (держава та корпорації) переходить до трьохпозиційної моделі свого життя (держава, корпорації та громади).

В цьому сенсі можна сформулювати простий закон кризового світу або світу динамічних змін - лише той, хто конструюватиме динамічну в цих трьох площинах структуру, матиме шанс пройти кризовий час стрімких змін і зародити новий світ. В цьому сенсі стають зрозумілі дві головні причини падіння Росії, і це зовсім не економічний занепад, бо люди можуть пережити будь-які важкі часи, як от війну чи катастрофу, якщо вони мають перспективний смисл. Отже перша ознака розпаду - архаїзація, яка позбавляє росіян самого смислу життя. І це головна причина, яка не дозволить Росії пережити соціальний рівень життя, який значно вищий за той, який був у наших предків під час та після Другої світової війни. Бо сучасники порівнюють своє життя з сучасниками, а не з предками. Так само друга причина розпаду Росії полягає у реальностній гомогенності, а отже закостенілості та ригідності, нездатності до інновацій крім військового озброєння. У Росії фактично є тільки одна реальність - держава. Корпорації настільки сильно підлеглі державі, що можна твердити, що Росія це держава-корпорація. Громадяни в Росії це не суспільство громадян, це суспільство підданих.

Саме тому телемедіа в Росії це дійсно спосіб управління суспільством через призму квазі-реальності. Тобто, Росія розпадеться не через зубожіння чи політичну кризу еліти, а через архаїзацію як відсутність перспективних мотивацій і через відсутність корпоративної та суспільної (громадської) динаміки.

Це саме твердження можна застосувати і до ЄС, де створювалася двохпозиційна модель: держави+громади. Головна помилка ЄС полягала в тому, що європейські корпорації не були диверсифіковані по всій Європі і не стали потужною реальністю європейської політики. Відтак інновативний потенціал корпорацій, як це змогли використати США в часи кризи, не зміг бути використаний на території Євросоюзу.

Давайте поглянемо на поточний рік з позиції основоположних модельних зрушень. Українській громадськості необхідно відстояти своє посилення на рівні Конституції. За будь-яку ціну потрібно не допустити фейкових владно-олігархічних змін до Конституції у теперішній редакції Парламенту. Українській громадськості потрібна реальна влада на місцях.

Українська громада повинна послабити впливовість українських олігархічних корпорацій всередині країни, тобто громада має продовжувати тиснути не тільки на владу, але і на олігархічні корпорації, зменшуючи їх впливовість на внутрішню політику.

Процес деолігархізації це, перш за все, процес громадський. Олігархічний консенсус влади має бути знищений - через перевибори Парламенту та можливо перевибори Президента. Нам потрібні сильні українські корпорації на світовому ринку, а не сильні українські корпорації в справі українського монополізму, у справі здирництва української громади через тарифну політикуна енергоносії та державну корупцію.

Українська громада повинна наполягати на нових формах комунікації на телебаченні, де би був не тільки порядок денний влади та олігархів, але, перш за все, порядок денний самої громади.

Цей рік - це рік створення Суспільного телебачення, це рік розвитку всіх сторінок міст і сіл Першої всеукраїнської соціальної мережі. Порядок денний 2016-го року це порядок денний громади, а не влади чи корпорацій. Потужна та впливова всередині країни та за її межами українська громада, громада Копенкуватого - ось що має стати результатом 2016-го року. І це суттєво не тільки для продовження української революції. Це також суттєво для майбутнього Європи, майбутнього Євразії з Росією, що майже розпалася, та майбутнього світу загалом. Єднаймося!

24.01.2016р.