Прогноз розвитку села на 2016 рік

Світовий аналітика Stratfor на 2015-2025 роки від лютого 2015 р. говорить про те, що ще до того прогнозували українські та деякі російські аналітики. А саме:

1) теперішній конфлікт Росії та України буде системним для світової політики ще довгий час;

2) ми матимемо посилення націоналізму в країнах східної Європи, хоча в самій Україні націоналізм стрімко послабиться на користь більш масштабних модельних уявлень (Східна Європа повинна прийти до того, до чого прийшла наша країна);

3) розкол Росії невідворотний, а Розпад країн ЄС дуже імовірний;

4) головна роль в Європі перейде від Німеччини до Польщі з Україною як її стратегічним союзником (почне утворюватися Балто-Чорноморський Союз, який пришвидшить розкол Росії);

5) суттєво важливою для Євразії стає стратегічна вісь Польща-Україна-Туреччина-Китай - це союз контролю за територією деструктурованої Росії, причому контроль за ядерною зброєю буде виконуватись за участю США.

Різні прогнози на найближчі 10 років сходяться в одному - світ буде змінюватися надзвичайно кардинально і дуже стрімко. Наприклад, Меір Брук, наш співвітчизник з Нью-Йорку, пропонує трьохпозиційну модель нинішнього світу: держава, корпорація, громадськість. Будь-які моделі, які базуються на співвідношенні цих трьох реальностей (як в США), будуть більш адекватними, ніж ті, які базуються на одній (держава, як в Росії) чи на двох (держава та громада, як в ЄС). Україна в даний момент від двохпозиційної моделі (держава та корпорації) переходить до трьохпозиційної моделі свого життя (держава, корпорації та громади).

В цьому випадку можна сформулювати простий принцип кризового світу або світу динамічних змін - лише той, хто конструюватиме динамічну в цих трьох площинах структуру, матиме можливість пройти кризовий час стрімких змін і зародити новий світ. В цьому випадку стають зрозумілі дві головні причини падіння Росії, і це зовсім не економічний занепад, бо люди можуть пережити будь-які важкі часи, як от війну чи епідемію, якщо вони мають перспективний смисл. Отже перша причина розпаду - архаїзація, яка позбавляє росіян самого смислу життя. І це головна причина, яка не дозволить Росії пережити соціальний рівень життя, який значно кращий за той, який був у наших предків під час та після Другої світової війни. Бо сучасники порівнюють своє життя з сучасниками, а не з предками. Так само друга причина розпаду Росії полягає у реальностній гомогенності, тобто закостенілості та ригідності, нездатності до інновацій крім військового озброєння. У Росії на справді є тільки одна реальність - держава. Корпорації настільки сильно підлеглі державі, що можна зазначити, що Росія це держава-корпорація. Люди в Росії це не суспільство громадян, це суспільство підданих.

Саме тому телемедіа в Росії це дійсно спосіб управління людьми через створення квазі-реальності. Тобто, Росія розпадеться не через злидні чи політичну кризу еліти, а через архаїзацію як відсутність перспективних смислів і через відсутність корпоративної та суспільної (громадянської) динаміки.

Це саме бачення можна застосувати і до ЄС, де створювалася двохпозиційна модель: держави+громади. Головна помилка Об'єднаної Європи полягала в тому, що європейські корпорації не були поширені по всій єврозоні і не стали потужною реальністю європейської політики. Відтак інновативний потенціал корпорацій, як це змогли використати США в періоди кризи, не зміг бути використаний на території єврозони.

Давайте поглянемо на поточний рік з позиції основних модельних процесів. Українській громадськості потрібно відстояти своє існування на рівні Конституції. За будь-яку ціну треба не допустити фейкових владно-олігархічних змін до Конституції у теперішній редакції Верховної Ради. Українській громадськості потрібна реальна влада на місцях.

Українська громадськість має зменшити впливовість українських олігархічних корпорацій всередині країни, тобто громадськість має продовжувати тиснути не тільки на владу, але і на олігархічні корпорації, зменшуючи їх вплив на внутрішню політику.

Процес деолігархізації це, перш за все, процес громадський. Олігархічний консенсус влади має бути зруйнований - через перевибори Верховної Ради та можливо перевибори Президента. Нам потрібні сильні українські корпорації на міжнародному ринку, а не сильні українські корпорації в справі українського монополізму, у справі здирництва української громади через тарифну політику та державну корупцію.

Українська громадськість має наполягати на нових форматах комунікації на телебаченні, де би був не тільки порядок денний влади та олігархів, але, перш за все, порядок денний самої громади.

2016-й рік - це рік створення Суспільного телебачення, це рік розвитку всіх сторінок населених пунктів Першої всеукраїнської соціальної мережі. Порядок денний 2016-го року це порядок денний громади, а не влади чи корпорацій. Потужна та впливова всередині країни та за її межами українська громадськість, громада Хмельницького - ось що має стати результатом 2016-го року. І це суттєво не тільки для продовження української революції. Це також суттєво для майбутнього Європи, майбутнього Євразії з Росією, що розпалася, та майбутнього всесвіту загалом. Єднаймося!

24.01.2016р.