Прогноз розвитку Карла Маркси на 2016 рік

Світовий аналітика Stratfor на 2015-2025 роки від 28.02.2015 р. говорить про те, що ще до того говорили українські та деякі російські науковці. А саме:

1) теперішній конфлікт Росії та України залишатиметься системним для глобальної політики ще довгий час;

2) ми матимемо посилення націоналізму в країнах східної Європи, хоча в самій Україні націоналізм значно послабиться на користь більш масштабних модельних структур (Східна Європа має ще прийти до того, до чого прийшла Україна);

3) розкол Росії невідворотний, а Розпад країн ЄС дуже імовірний;

4) лідерська роль в Європі перейде від Німеччини до Польщі з нашою країною як її стратегічним партнером (почне утворюватися Балто-Чорноморський Союз, який пришвидшить розпад Росії);

5) принципово важливою для Євразії стає рольова вісь Польща-Україна-Туреччина-Китай - це союз контролю за територією деструктурованої Росії, причому контроль за ядерною зброєю буде здійснюватися за участю США.

Різні прогнози на найближче 10-ти ліття сходяться в одному - світ буде змінюватися надзвичайно кардинально і дуже швидко. Наприклад, Меір Брук, наш співвітчизник з США, пропонує трьохпозиційну модель теперішнього світу: держава, корпорація, громада. Будь-які моделі, які базуються на співвідношенні цих трьох реальностей (як в США), будуть більш прийнятними, ніж ті, які базуються на одній (держава, як в РФ) чи на двох (держава та громада, як в Євросоюзі). Україна в даний час від двохпозиційної моделі (держава та корпорації) переходить до трьохпозиційної моделі свого життя (держава, корпорації та громади).

В цьому сенсі можна сформулювати простий закон кризового світу або світу динамічних змін - лише той, хто конструюватиме динамічну в цих трьох реальностях структуру, матиме шанс пройти кризовий час динамічних змін і створити новий світ. В цьому сенсі стають зрозумілі дві головні причини падіння Росії, і це зовсім не економічний занепад, бо громадяни можуть пережити любі важкі часи, як от голод чи епідемію, якщо вони мають перспективний смисл. Отже перша ознака розпаду - архаїзація, яка позбавляє росіян самого смислу життя. І це головна причина, яка не дозволить Росії пережити економічний рівень життя, який значно кращий за той, який був у наших предків під час та після Другої світової війни. Бо сучасники порівнюють своє життя з сучасниками, а не з предками. Так само друга причина розпаду Росії полягає у реальностній гомогенності, а отже закостенілості та ригідності, нездатності до інновацій крім військового озброєння. У Росії фактично є тільки одна реальність - держава. Корпорації настільки сильно підлеглі державі, що можна сказати, що Росія це держава-корпорація. Громадяни в Росії це не суспільство громадян, це суспільство підданих.

Саме тому ЗМІ в Росії це фактично спосіб управління людьми через призму квазі-реальності. Отже, Росія розпадеться не через зубожіння чи політичну кризу еліти, а через архаїзацію як відсутність перспективних мотивацій і через відсутність корпоративної та суспільної (громадської) динаміки.

Це саме бачення можна застосувати і до ЄС, де створювалася двохпозиційна модель: держави+громади. Головна помилка Об'єднаної Європи полягала в тому, що європейські корпорації не були диверсифіковані по всій єврозоні і не стали потужною реальністю європейської політики. Відтак інновативний потенціал корпорацій, як це змогли використати США в часи кризи, не зміг бути використаний на території Євросоюзу.

Давайте поглянемо на нинішній рік з позиції основоположних модельних процесів. Українській громаді необхідно відстояти своє посилення на рівні Конституції. За будь-яку ціну потрібно не допустити фейкових владно-олігархічних змін до Конституції у теперішній редакції Парламенту. Українській громаді потрібна справжня децентралізація.

Українська громада має послабити впливовість українських олігархічних корпорацій всередині країни, тобто громада має продовжувати тиснути не тільки на владу, але і на олігархічні корпорації, зменшуючи їх вплив на внутрішню політику.

Процес деолігархізації це, перш за все, процес громадський. Олігархічний консенсус влади має бути знищений - через перевибори Парламенту та можливо перевибори Президента. Нам потрібні сильні українські корпорації на міжнародному ринку, а не сильні українські корпорації в справі внутрішнього монополізму, у справі здирництва української громади через тарифну політику та державну корупцію.

Українська громада має наполягати на нових форматах комунікації на телебаченні, де би був не тільки порядок денний влади та олігархів, але, перш за все, порядок денний самої громади.

2016-й рік - це рік створення Суспільного телебачення, це рік розвитку всіх сторінок міст і сіл Першої всеукраїнської соціальної мережі. Порядок денний цього року це порядок денний громади, а не влади чи корпорацій. Сильна та впливова всередині країни та за її межами українська громада, громада Карла Маркси - ось що має стати підсутком цього року. І це суттєво не тільки для продовження української революції. Це також суттєво для майбутнього Європи, майбутнього Євразії з Росією, що майже розпалася, та майбутнього всесвіту загалом. Єднаймося!

24.01.2016р.