Долучайетсь до громади села

Світовий аналітика Stratfor на 2015-2025 роки від лютого 2015 р. вказує на те, що ще до того розповідали українські та деякі російські науковці. А саме:

1) теперішній конфлікт Росії та України буде системним для світової політики ще тривалий час;

2) ми отримаємо посилення націоналізму в країнах східної Європи, хоча в самій Україні націоналізм значно послабиться на користь більш значимих модельних уявлень (Східна Європа має ще прийти до того, до чого прийшла Україна);

3) розпад Росії невідворотний, а Розпад країн ЄС дуже імовірний;

4) лідерська роль в Європі перейде від Німеччини до Польщі з Україною як її стратегічним союзником (почне формуватись Балто-Чорноморський Союз, який пришвидшить розкол Росії);

5) принципово важливою для Євразії стає рольова лінія Польща-Україна-Туреччина-Китай - це група контролю за територією деструктурованої Росії, причому контроль за ядерною зброєю буде виконуватись за участю США.

Різноманітні прогнози на найближчі 10 років сходяться в одному - світ буде змінюватися надзвичайно кардинально і дуже швидко. Ось, Меір Брук, наш земляк з Нью-Йорку, декларує трьохпозиційну модель нинішнього світу: держава, корпорація, громада. Будь-які моделі, які базуються на співвідношенні цих трьох сторін (як в США), будуть більш адекватними, ніж ті, які грунтуються на одній (держава, як в РФ) чи на двох (держава та громада, як в ЄС). Україна в даний час від двохпозиційної моделі (держава та корпорації) переходить до трьохпозиційної моделі свого життя (держава, корпорації та громади).

В цьому випадку можна сформулювати простий закон кризового світу або світу динамічних змін - лише той, хто конструюватиме трьохпозиційну в цих трьох реальностях структуру, матиме шанс пройти кризовий час стрімких змін і створити новий світ. В цьому випадку стають зрозумілі дві основні причини розпаду Росії, і це зовсім не економічний занепад, бо люди можуть пережити будь-які важкі часи, як от війну чи епідемію, якщо вони мають перспективний смисл. Отже перша ознака розпаду - архаїзація, яка позбавляє росіян самого смислу життя. І це основна причина, яка не дозволить Росії пережити соціальний рівень життя, який значно вищий за той, який був у наших предків під час та після Другої світової війни. Бо сучасники порівнюють своє життя з сучасниками, а не з предками. Так само друга причина розпаду Росії полягає у реальностній гомогенності, а отже закостенілості та ригідності, нездатності до інновацій за межами військового озброєння. У Росії на справді є тільки одна реальність - держава. Корпорації настільки сильно піддані державі, що можна сказати, що Росія це держава-корпорація. Люди в Росії це не суспільство громадян, це суспільство підданих.

Саме тому телемедіа в Росії це фактично спосіб управління суспільством через створення квазі-реальності. Отже, Росія розпадеться не через злидні чи політичну кризу еліти, а через архаїзацію як відсутність перспективних мотивацій і через відсутність корпоративної та суспільної (громадської) динаміки.

Це саме бачення можна застосувати і до ЄС, де створювалася двохпозиційна модель: держави+громади. Головна помилка Об'єднаної Європи полягала в тому, що європейські корпорації не були поширені по всій єврозоні і не стали потужною реальністю європейської політики. Відтак інновативний потенціал корпорацій, як це змогли використати США в часи кризи, не зміг бути використаний на території Європи.

Давайте поглянемо на цей рік з позиції основних модельних процесів. Українській громадськості необхідно відстояти своє посилення на рівні Конституції. За будь-яку ціну треба не допустити фейкових владно-олігархічних змін до Конституції у теперішній редакції Верховної Ради. Українській громадськості потрібна реальна влада на місцях.

Українська громада має послабити впливовість українських олігархічних корпорацій всередині країни, тобто громада має продовжувати тиснути не тільки на владу, але і на олігархічні корпорації, зменшуючи їх впливовість на внутрішню політику.

Процес деолігархізації це, перш за все, процес громадський. Олігархічний консенсус влади має бути зруйнований - через перевибори Верховної Ради та можливо перевибори Президента. Нам потрібні сильні українські корпорації на міжнародному ринку, а не сильні українські корпорації в справі внутрішнього монополізму, у справі здирництва української громади через тарифну політику та державну корупцію.

Українська громада має наполягати на нових форматах комунікації на телебаченні, де би був не тільки порядок денний влади та олігархів, але, перш за все, порядок денний самої громади.

Цей рік - це рік створення Суспільного телебачення, це рік розвитку всіх сторінок населених пунктів Першої всеукраїнської соціальної мережі. Порядок денний 2016-го року це порядок денний громади, а не влади чи корпорацій. Сильна та впливова всередині країни та за її межами українська громада, громада Кагані - ось що має стати результатом 2016-го року. І це суттєво не тільки для продовження української революції. Це також суттєво для майбутнього Європи, майбутнього Євразії з Росією, що майже розпалася, та майбутнього всесвіту вцілому. Єднаймося!

24.01.2016р.