village Klymets

Олег Скільський

На початку 20-го століття багато жителів Климця в пошуках кращої долі емігрували за океан в США. Більшість з них осіла в столиці штату Пенсильванія (Pennsylvania) - місті Філадельфіїї (Philadelphia). Першим заробітчанином з Климця був Хром’як Гриць (1865 р.н.), який 31 жовтня 1902 року зійшов з трапу судна «Віллехад» і ступив на американську землю. З 1902 року по 1914 рік в США на заробітки виїжджали представники родин Хром’яків, Веклинців, Фуртаків, Стецівих, Сологанів, Данилковичів, Сороків, Вигодованців, Михайлишиних, Вітівих, Смоляків, Плав’яників, Костівих, Рошків, Лянгів, Кудлів, Будаїв, Жмутинів, Мочайлів, Кушнірів, Федорових, Піщальників, Мадярів, Мухів, Куничків і деяких інших. Більшість з них залишились в США.

Олег Скільський

Літом 1921 року замість спаленої в роки війни церкви була побудована провізорична каплиця. Сусідні парафії подарували ризи, богослужбові книги, чаші, а села Закарпаття – старі хоругви.
Нова церква Святої Євхаристії була побудована в 1925 році будівничим Снігуром Лукою. Снігур Лука (1846-1928) походив з Погара. Він уславився, як майстер дерев'яної монументальної архітектури і різьбяр. Його авторству приписують понад 30 церков, зокрема в Росохачі (1882), Оряві (1890), Гусному Вижному (1890), Маткові (1899), а також церкву і іконостас в Кривому (1922).

Олег Скільський

В середині листопаду 1914 року за наказом командування австрійської армії, яка відступала під натиском російських військ, село було спалене, а жителі вислані на Закарпаття. Після повернення в рідне село люди довгий час (деякі сім’ї – до 1921 року) жили в побудованих з допомогою австрійської влади бараках.

Олег Скільський

В травні 1889 року в селі побував Іван Франко. Він зупинявся в Карлсдорфі у вчителя Антона Березинського. 

Олег Скільський

Опис села Климець з географічного словника Королівства Польського і інших країв слов’янських (Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego i innych krajow slowianskich. Tom XII. Warszawa, 1886):
Klimiec (po rusku Klymec), ws, pow. stryjski, 70 km. na pld.-zach. od Stryja, 35 km. na pld.-zach. od sadu powiat. w Skolem. Urzad pocztowy w miejscu. Na pln. lezy Smorze i Felizienthal, na wschod Tucholka i Hutar, na pld.-wsch. Zupanie, na zach. Uj-Rosztoka w Krolestwie wegierskiem. Wies lezy na pln.-wsch. stoku Beskidu. Na samej granicy wegierskiej wznosza sie szczyty 841 i 855 m. wysokie. Przez pld.-zach. konczyne obszaru plynie Stryj od pld.-wsch. na pln.-zach.; do niego uchodza wody z calego obszaru za posrednictwem Jazestrowa i Klimczanki, doplywow od praw. brz. Jazestrow plynie z Zupania z lasu Jazestrow od wsch. na zach., wzdluz pld. granicy obszaru. Klimczanka nastaje w Klimcu, we wsch. stronie, i plynie zrazu na pln.-zach., potem wygina sie lukiem na pld.-zach., a zasilona licznemi strugami od lew. i praw. brz. wpada do Stryja. Najwyzej wznosi sie pld.-zach. czesc obszaru. Wznosi sie tu na lew. brz. Klimczanki, Woukow Czertez i dochodzi 1077 m. Na wsch. granicy, na praw. brz. Klimczanki, wznosi sie Lysa do 1000 m, na pln. od niej drugi szczyt do 1022 m, Kiczera zas opada do 958 m. Przez srodek obszaru idzie gosciniec wiodacy ze Stryja na Skole do Vereczke na Wegrzech. Wchodzi on tu z Tucholki, idzie przez gore Lysa a potem przez Chreberce na zachod, nastepnie skreca na pld.-zach., wchodzi w doline Klimczanki (809 m.), przekracza rzeke Stryj (745 m.), wspina sie serpentyna na Beskid, poczem skreca na pld.-wsch. kolo karczmy Beskid (841 m.) i wchodzi do Wegier. Las w pld. stronie wsi, na praw. brz. Jazestrowa, zwie sie Pohar, w stronie pln., na granicy Felizienthalu, Hostylow, w stronie pln.-wsch. Kremenianka. Wlasn. wieksza (funduszu ubogich) ma ro. or. 39, lak i ogr. 133, pastw. 48, lasu 3766 mr.; wlasn. mniej. ro. or. 518, lak i ogr. 381, pastw. 211, lasu 466 mr. Wedlog spisu z r. 1880 bylo 507 mk. w gminie, 42 na obsz. Dworak. (wyznania gr. kat., z wyjatkiem 52 wyzn. rz.-kat). Par. rz.-kat. w Felizienthalu, gr.-kat. w Zupaniu. We wsi jest cerkiew i szkola etat. jednakl. Wies nalezala dawniej do dobr koronnych w Ziemi Przemyskiej i byla r. 1768 w posiadaniu Anny z Kossakowskich Labeckiej, starosciny rohatynskiej, z prow. 1695 zlp. 18 gr.; z czego kwarta 423 zlp. 27 gr., pozniej w posiadaniu Zawojskiego. Zajeta 11 czerwca 1789 r. zostala przylaczona do klucza borynickiego. Przy licytacji 1829 r. nabyl ja Waclaw Hudetz za 12,440 zl. m. k.

Олег Скільський

Василь Сокіл, автор фольклорного циклу «Писана криниця», в збірнику «Легенди та перекази про оселі» приводить такий переказ про село.
Наше село знаходилося не на тому місці, де тепер. Його засновники оселилися в Жупанському потоці, пару кілометрів на схід сонця. Воно якраз розлігалося в тому потоці, що сходив до другого села Жупані на клин. Дали тому селу ймення Клинець.
Розказували, що його заселяли Хром'яки, Гички, Салагани... Вони вирубували ліс, будували хати, робили на землі, пасли стада худоби, і з того жили.
Але єдного разу сталося в них велике лихо: прийшла якась хороба, і люди мерли, як мухи. Думали, що всі перемруть. Лишився хіба єден чоловік на ім'я Клим. Він то й став першим засідателем нового села. Від нього й рід розмножився, і село розбудувалося далеко геть від того першого поселення. Назвали село Климець на честь того чоловіка, що не дав пропасти усій громаді.

Олег Скільський

Датою заснування села Климець вважається 1565 рік.