«Роздратована мати схопила синів шкільний зошит — і випадково винайшла річ, якою щодня користуються мільярди людей.

«Дрезден, Німеччина. 1908 рік. Мелітта Бенц стояла на кухні, пильно дивлячись на чергову чашку непридатної для пиття кави. Це був її ранковий ритуал, і вона його не любила».

«У 1908 році кава не була тим ніжним, ароматним досвідом, який ми знаємо сьогодні. Це була боротьба в чашці. Ви кип'ятили розсипчасту каву безпосередньо у воді, створюючи те, що по суті було кавовим супом, а потім молилися, щоб гуща осіла. Цього так і не сталося. Кожен ковток приносив пісок, осад та відчутну гіркоту, яка спотворювала ваше обличчя».

«Альтернативи не були кращими. Перколятори(Перколятор — це один із найстаріших типів кавоварок, який готує каву шляхом багаторазового пропускання киплячої води через мелену каву в замкненому циклі). неодноразово пропускали окріп через гущу, доки ваша кава не набувала смаку рідкого жалю. Тканинні фільтри затримували олії та ставали розсадником бактерій. Металеві сітчасті фільтри пропускали забагато осаду».

«Мільйони людей у ​​всьому світі щоранку пили цю жахливу каву. І вони просто змирилися з цим. «Так воно є. Так було завжди».

«Але Мелітта Бенц була 35-річною матір'ю з нульовою толерантністю до «так воно завжди було».

«Одного ранку, після чергової дуже гіркої чашки, щось у неї всередині зламалося. Вона відчайдушно оглядала кухню, шукаючи щось — буквально все — що могло б фільтрувати каву краще, ніж варіанти, які підводили людство століттями».

«Потім її погляд зупинився на шкільному зошиті сина, що лежав на столі. Зокрема, на промокальному папері всередині — абсорбуючих аркушах, які учні використовували для сушіння чорнила. Її осяяла дивна думка: що, якби?»

«Вона схопила латунний горщик, проколола отвори на дні молотком і цвяхом, вирізала круглий шматок промокального паперу і поклала його на отвори. Зверху вона додала кавову гущу, а потім повільно залила все гарячою водою».

«Вода фільтрувалася крізь гущу, крізь папір, крізь отвори — і виходила перетвореною. Кришталево чистою. Без піску. Без осаду. Без різкої гіркоти. Мелітта піднесла чашку до губ і зробила ковток. Потім ще один. Потім вона стояла там, приголомшена, весь цей час тримаючи в руках те, якою мала бути кава на смак».

«Більшість людей святкували б свій особистий прорив, готували б каву таким чином завжди і, можливо, розповідали б про це сусідам. Мелітта Бенц одразу ж пішла до Імперського патентного відомства».

«20 червня 1908 року — того ж року, коли вона її винайшла — вона отримала німецький патент №224 960 на свою систему фільтрації кави. Потім, 15 грудня 1908 року, вона зробила щось ще сміливіше для жінки на початку 1900-х років у Німеччині: вона заснувала компанію».

«Компанія M. Bentz Coffee Filter Company запустилася з її квартири з 72 пфенігами стартового капіталу — приблизно 10 доларів у сьогоднішніх грошах. Її чоловік Гуго керував адміністрацією. Її сини допомагали виготовляти фільтри вручну у своїй вітальні».

«Вони продавали від дверей до дверей, демонструючи на місцевих ринках: «Бачите? Без гущі. Без гіркоти. Ідеальна кава». Люди чинили опір. Змінити спосіб приготування кави? Навіщо лагодити те, що не зламане? Кава завжди була гіркою».

«Але щойно вони відчули різницю, опір зник. До 1910 року компанія продавала фільтри по всій Німеччині. До 1912 року вони розширилися до справжньої фабрики з десятком працівників. До 1920-х років фільтри Melitta оселялися на кухнях по всій Європі».

«Компанія пережила Першу світову, процвітала протягом 1920-х і 30-х років і пережила Другу світову, хоча й була змушена виробляти товари воєнного часу. Коли Дрезден потрапив до складу Східної Німеччини, контрольованої Радянським Союзом, родина перенесла бізнес на захід і відбудувала його з нуля».

«Попри всі перешкоди продукт залишався незмінним: прості паперові фільтри, які готували кращу каву».

«Мелітта керувала компанією до виходу на пенсію, а потім передала її своїм синам. Її не стало в 1950 році, перетворившись з розчарованої домогосподарки на підприємицю-новатора».

«Сьогодні Melitta Group залишається сімейною компанією зі штаб-квартирою в Німеччині та працює в понад 50 країнах світу».

«Ці прості паперові фільтри? Щодня використовуються мільярдами. Метод розливу, який започаткувала Мелітта — гаряча вода проходить через мелену каву у фільтрі — став основою для крапельних кавоварок, капсул для одноразової кави та кустарних методів розливу, за які спеціалізовані магазини беруть 7 доларів».

«Щоразу, коли ви варите фільтровану каву, ви використовуєте винахід Мелітти. Кожна кавоварка з паперовим фільтром — від бюджетних кавоварок Mr. Coffee до кавоварок Technivorm за 300 доларів — походить від її патенту 1908 року».

«Кожен бариста ретельно розливає воду на мелену каву в Chemex або Hario V60? Вони точно повторюють те, що Мелітта робила на своїй кухні 117 років тому».

«Вона не вийшла з лабораторії. У неї не було ні інженерного ступеня, ні хімічної освіти. Не було інвесторів. Не було бізнес-освіти. Не було дозволу».

«Вона була матір'ю, яка втомилася від несмачної ​​кави та відмовлялася прийняти те, що «так все влаштовано». Вона дослідила проблему, переглянула домашнє завдання сина та задумалася: А що, якби?»

«Ось і все. Ось і вся історія походження сучасної кави. Жінка на кухні Дрездена в 1908 році, настільки розчарована, що експериментувала з промокальним папером і цвяхом».

«Ніхто не казав їй щось винаходити. Ніхто не давав дозволу на створення компанії. Ніхто не припускав, що домогосподарка може революціонізувати цілу галузь. Вона просто все одно це зробила».

Тому завтра вранці, коли ви готуватимете свою каву — чи то буде ретельний ритуал пуроверу, чи просто натискання кнопки на вашій машині, — зробіть невеличку паузу. Ця м'яка, чиста чашка, яку ви п'єте, абсолютно без гущі та гіркоти? Це Мелітта Бенц.

Мати, яка позичила домашнє завдання свого сина і змінила те, як 3 мільярди людей починають свій ранок.
#ІсторіяКави
#Винахід
#Інновація
#МеліттаБенц

«Роздратована мати схопила синів шкільний зошит — і випадково винайшла річ, якою щодня користуються мільярди людей.

«Дрезден, Німеччина. 1908 рік. Мелітта Бенц стояла на кухні, пильно дивлячись на чергову чашку непридатної для пиття кави. Це був її ранковий ритуал, і вона його не любила».

«У 1908 році кава не була тим ніжним, ароматним досвідом, який ми знаємо сьогодні. Це була боротьба в чашці. Ви кип'ятили розсипчасту каву безпосередньо у воді, створюючи те, що по суті було кавовим супом, а потім молилися, щоб гуща осіла. Цього так і не сталося. Кожен ковток приносив пісок, осад та відчутну гіркоту, яка спотворювала ваше обличчя».

«Альтернативи не були кращими. Перколятори(Перколятор — це один із найстаріших типів кавоварок, який готує каву шляхом багаторазового пропускання киплячої води через мелену каву в замкненому циклі). неодноразово пропускали окріп через гущу, доки ваша кава не набувала смаку рідкого жалю. Тканинні фільтри затримували олії та ставали розсадником бактерій. Металеві сітчасті фільтри пропускали забагато осаду».

«Мільйони людей у ​​всьому світі щоранку пили цю жахливу каву. І вони просто змирилися з цим. «Так воно є. Так було завжди».

«Але Мелітта Бенц була 35-річною матір'ю з нульовою толерантністю до «так воно завжди було».

«Одного ранку, після чергової дуже гіркої чашки, щось у неї всередині зламалося. Вона відчайдушно оглядала кухню, шукаючи щось — буквально все — що могло б фільтрувати каву краще, ніж варіанти, які підводили людство століттями».

«Потім її погляд зупинився на шкільному зошиті сина, що лежав на столі. Зокрема, на промокальному папері всередині — абсорбуючих аркушах, які учні використовували для сушіння чорнила. Її осяяла дивна думка: що, якби?»

«Вона схопила латунний горщик, проколола отвори на дні молотком і цвяхом, вирізала круглий шматок промокального паперу і поклала його на отвори. Зверху вона додала кавову гущу, а потім повільно залила все гарячою водою».

«Вода фільтрувалася крізь гущу, крізь папір, крізь отвори — і виходила перетвореною. Кришталево чистою. Без піску. Без осаду. Без різкої гіркоти. Мелітта піднесла чашку до губ і зробила ковток. Потім ще один. Потім вона стояла там, приголомшена, весь цей час тримаючи в руках те, якою мала бути кава на смак».

«Більшість людей святкували б свій особистий прорив, готували б каву таким чином завжди і, можливо, розповідали б про це сусідам. Мелітта Бенц одразу ж пішла до Імперського патентного відомства».

«20 червня 1908 року — того ж року, коли вона її винайшла — вона отримала німецький патент №224 960 на свою систему фільтрації кави. Потім, 15 грудня 1908 року, вона зробила щось ще сміливіше для жінки на початку 1900-х років у Німеччині: вона заснувала компанію».

«Компанія M. Bentz Coffee Filter Company запустилася з її квартири з 72 пфенігами стартового капіталу — приблизно 10 доларів у сьогоднішніх грошах. Її чоловік Гуго керував адміністрацією. Її сини допомагали виготовляти фільтри вручну у своїй вітальні».

«Вони продавали від дверей до дверей, демонструючи на місцевих ринках: «Бачите? Без гущі. Без гіркоти. Ідеальна кава». Люди чинили опір. Змінити спосіб приготування кави? Навіщо лагодити те, що не зламане? Кава завжди була гіркою».

«Але щойно вони відчули різницю, опір зник. До 1910 року компанія продавала фільтри по всій Німеччині. До 1912 року вони розширилися до справжньої фабрики з десятком працівників. До 1920-х років фільтри Melitta оселялися на кухнях по всій Європі».

«Компанія пережила Першу світову, процвітала протягом 1920-х і 30-х років і пережила Другу світову, хоча й була змушена виробляти товари воєнного часу. Коли Дрезден потрапив до складу Східної Німеччини, контрольованої Радянським Союзом, родина перенесла бізнес на захід і відбудувала його з нуля».

«Попри всі перешкоди продукт залишався незмінним: прості паперові фільтри, які готували кращу каву».

«Мелітта керувала компанією до виходу на пенсію, а потім передала її своїм синам. Її не стало в 1950 році, перетворившись з розчарованої домогосподарки на підприємицю-новатора».

«Сьогодні Melitta Group залишається сімейною компанією зі штаб-квартирою в Німеччині та працює в понад 50 країнах світу».

«Ці прості паперові фільтри? Щодня використовуються мільярдами. Метод розливу, який започаткувала Мелітта — гаряча вода проходить через мелену каву у фільтрі — став основою для крапельних кавоварок, капсул для одноразової кави та кустарних методів розливу, за які спеціалізовані магазини беруть 7 доларів».

«Щоразу, коли ви варите фільтровану каву, ви використовуєте винахід Мелітти. Кожна кавоварка з паперовим фільтром — від бюджетних кавоварок Mr. Coffee до кавоварок Technivorm за 300 доларів — походить від її патенту 1908 року».

«Кожен бариста ретельно розливає воду на мелену каву в Chemex або Hario V60? Вони точно повторюють те, що Мелітта робила на своїй кухні 117 років тому».

«Вона не вийшла з лабораторії. У неї не було ні інженерного ступеня, ні хімічної освіти. Не було інвесторів. Не було бізнес-освіти. Не було дозволу».

«Вона була матір'ю, яка втомилася від несмачної ​​кави та відмовлялася прийняти те, що «так все влаштовано». Вона дослідила проблему, переглянула домашнє завдання сина та задумалася: А що, якби?»

«Ось і все. Ось і вся історія походження сучасної кави. Жінка на кухні Дрездена в 1908 році, настільки розчарована, що експериментувала з промокальним папером і цвяхом».

«Ніхто не казав їй щось винаходити. Ніхто не давав дозволу на створення компанії. Ніхто не припускав, що домогосподарка може революціонізувати цілу галузь. Вона просто все одно це зробила».

Тому завтра вранці, коли ви готуватимете свою каву — чи то буде ретельний ритуал пуроверу, чи просто натискання кнопки на вашій машині, — зробіть невеличку паузу. Ця м'яка, чиста чашка, яку ви п'єте, абсолютно без гущі та гіркоти? Це Мелітта Бенц.

Мати, яка позичила домашнє завдання свого сина і змінила те, як 3 мільярди людей починають свій ранок.
#ІсторіяКави
#Винахід
#Інновація
#МеліттаБенц

Після сьогоднішніх обшуків НАБУ у партнера Зеленського Тимура Міндіча країна нарешті побачила, що означає вислів «гроші на крові».

Коли мільйони українців сиділи без світла під час обстрілів, коли на фронті щодня гинули найкращі, в тилу працювала інша «батарея» — та, що заряджала кишені обраних. Сто мільйонів доларів, які могли піти на захист енергетичної інфраструктури, виявились у схемах Енергоатому.

Ми також зрозуміли, що насправді означало гасло «зробимо їх разом».

Зробили — всю країну. Так, це рф бʼє по нашій енергетиці, але корупція залишила людей у темряві, армію без ресурсів, а державу — без сорому.

Тимур Міндіч — це не просто співвласник «Кварталу 95». Це людина, яка має вплив на єдиний телемарафон, контролювала грошові потоки від Центренерго до Фонду держмайна, займалася алмазним бізнесом в росії й навіть «будувала» фортифікації через свого підрядника Проніна. Будувала, звісно, лише схеми. Тобто, крала на цьому через підрядника Проніна.

Тому в Україні сьогодні «Кабмін» по суті перетворився на «Кабміндіч». Бо стільки потоків в одних руках Україна ще не бачила.

І в нас є запитання: як так сталося, що Міндіч зміг спокійно виїхати з країни, коли депутатів від опозиції не випускають навіть на міжнародні зустрічі, де ми просимо партнерів допомогти відновити енергосистему України? Як Міндіч виїхав з України?

Європейська Солідарність вимагає чіткої і дієвої реакції на сьогоднішні події, які тягнуть на державну зраду, від Президента. Інакше ми втратимо довіру партнерів, міжнародну підтримку, без яких Україна приречена.

Довіру наших міжнародних партнерів, які підтримують Україну військово і фінансово.

Довіру українців, які тримають цю країну на власних плечах.

Ми не дозволимо цього.

Ми вимагаємо зміни політики — формування уряду довіри й відповідальності.

Бо наша мета — Україна в Європейському Союзі.

І це єдина програма, за яку ми боремося — чесно, відкрито, без брехні.

Ми починаємо процедуру відставки уряду – непрофесійного і корупційного. Наша мета – керованість державою, єдність суспільства і довіра партнерів. Закликаємо всіх колег по парламенту, які усвідомлюють загрози для держави, підписатися під відставкою Кабміну заради формування уряду національного порятунку.

Коаліція «Слуг народу» і опзж з їхніми кураторами з москви має нарешті зникнути. Це єдиний шанс на порятунок країни.

Після сьогоднішніх обшуків НАБУ у партнера Зеленського Тимура Міндіча країна нарешті побачила, що означає вислів «гроші на крові».

Коли мільйони українців сиділи без світла під час обстрілів, коли на фронті щодня гинули найкращі, в тилу працювала інша «батарея» — та, що заряджала кишені обраних. Сто мільйонів доларів, які могли піти на захист енергетичної інфраструктури, виявились у схемах Енергоатому.

Ми також зрозуміли, що насправді означало гасло «зробимо їх разом».

Зробили — всю країну. Так, це рф бʼє по нашій енергетиці, але корупція залишила людей у темряві, армію без ресурсів, а державу — без сорому.

Тимур Міндіч — це не просто співвласник «Кварталу 95». Це людина, яка має вплив на єдиний телемарафон, контролювала грошові потоки від Центренерго до Фонду держмайна, займалася алмазним бізнесом в росії й навіть «будувала» фортифікації через свого підрядника Проніна. Будувала, звісно, лише схеми. Тобто, крала на цьому через підрядника Проніна.

Тому в Україні сьогодні «Кабмін» по суті перетворився на «Кабміндіч». Бо стільки потоків в одних руках Україна ще не бачила.

І в нас є запитання: як так сталося, що Міндіч зміг спокійно виїхати з країни, коли депутатів від опозиції не випускають навіть на міжнародні зустрічі, де ми просимо партнерів допомогти відновити енергосистему України? Як Міндіч виїхав з України?

Європейська Солідарність вимагає чіткої і дієвої реакції на сьогоднішні події, які тягнуть на державну зраду, від Президента. Інакше ми втратимо довіру партнерів, міжнародну підтримку, без яких Україна приречена.

Довіру наших міжнародних партнерів, які підтримують Україну військово і фінансово.

Довіру українців, які тримають цю країну на власних плечах.

Ми не дозволимо цього.

Ми вимагаємо зміни політики — формування уряду довіри й відповідальності.

Бо наша мета — Україна в Європейському Союзі.

І це єдина програма, за яку ми боремося — чесно, відкрито, без брехні.

Ми починаємо процедуру відставки уряду – непрофесійного і корупційного. Наша мета – керованість державою, єдність суспільства і довіра партнерів. Закликаємо всіх колег по парламенту, які усвідомлюють загрози для держави, підписатися під відставкою Кабміну заради формування уряду національного порятунку.

Коаліція «Слуг народу» і опзж з їхніми кураторами з москви має нарешті зникнути. Це єдиний шанс на порятунок країни.

Зёленополь

Запитання:
- Походження назви села Раделичі

Відповідь:
- Походження села Раделичі

мой отец Белоус Степан Алексеевич 1920 гр родом из села Бакша К сожалению я очень мало знаю о его родителях и родственниках Может есть какие то данные о семье Белоус из села Бакша Савранского района

МОВЧАННЯ ЗЕЛЕНСЬКИХ
@ Сергій Руденко

14 годин тому з України втік друг і бізнес-партнер Зеленського – Тимур Міндіч.

10 годин тому пройшли обшуки у нинішнього міністра юстиції (ексміністра енергетики) Германа Грищенка.

Потім – ще 70 обшуків у посадовців різного рівня, причетних, за твердженням Національного антикорупційного бюро України, до створення масштабної корупційної схеми навколо "Енергоатому".

Що ми маємо на цю годину?

Тимур Міндіч втік за кордон. Керівництво ДПСУ досі сидить у своїх кріслах. Кордон - під пильним оком.

Герман Галущенко досі - міністр юстиції. Може, навіть мріє про підвищення в уряді.

Денис Шмигаль, експрем'єр, в уряді якого Галущенко був міністром енергетики, удає, що не помічав корупцію в Енергоатомі.

Юлія Свириденко. нинішня керівниця Кабміну, в уряді якого Галущенко обійняв посаду міністра юстиції, не бачить проблем для того, аби Галущенко і надалі керував Мін'юстом. Бо сказала ж вона 22 липня 2025 року: проблема корупції в Україні часто перебільшується всередині суспільства та окремих соціальних груп. Все ж зрозуміло. Еге ж?

Тимофій Милованов, член наглядової ради Енергоатому як риба в рот води набрав – ні пари з вуст за увесь день. Тимофію, за чим же ви там наглядали?

Руслан Стефанчук, голова Верховної Ради України, також мовчить. А що тут скажеш, якщо ти був одним із тих, хто у липні валив НАБУ і САП?

СБУ не реагує на записи НАБУ, які свідчать, що ОЗУ при Енергоатомі використовувало офіс зрадника Деркача і відправляла до Москви гроші. Може, слід комусь оголосити підозру про державну зраду?

Мін'юст продукує щоденні новини, у яких ані слова про обшуки у міністра юстиції. Останні новини про те, як Галущенко їздив до Страсбурга і його перемовини з Генеральним секретарем Ради Європи Аленом Берсе.

Вся надія, видно, на Зеленського.
Хоча що може сказати Володимир Олександрович про своїх найближчих друзів? 1 000 годин записів НАБУ. Слухати - не наслухатися. І українцям, і нашим західним партнерам.

Я навіть не уявляю, у який спосіб можна буде вийти із цієї ситуації.

Всі ж у зеленських – свої. Навіть копнути нема кого. Але треба. Дуже треба.Мовчання зеленських

14 годин тому з України втік друг і бізнес-партнер Зеленського – Тимур Міндіч.

10 годин тому пройшли обшуки у нинішнього міністра юстиції (ексміністра енергетики) Германа Грищенка.

Потім – ще 70 обшуків у посадовців різного рівня, причетних, за твердженням Національного антикорупційного бюро України, до створення масштабної корупційної схеми навколо "Енергоатому".

Що ми маємо на цю годину?

Тимур Міндіч втік за кордон. Керівництво ДПСУ досі сидить у своїх кріслах. Кордон - під пильним оком.

Герман Галущенко досі - міністр юстиції. Може, навіть мріє про підвищення в уряді.

Денис Шмигаль, експрем'єр, в уряді якого Галущенко був міністром енергетики, удає, що не помічав корупцію в Енергоатомі.

Юлія Свириденко. нинішня керівниця Кабміну, в уряді якого Галущенко обійняв посаду міністра юстиції, не бачить проблем для того, аби Галущенко і надалі керував Мін'юстом. Бо сказала ж вона 22 липня 2025 року: проблема корупції в Україні часто перебільшується всередині суспільства та окремих соціальних груп. Все ж зрозуміло. Еге ж?

Тимофій Милованов, член наглядової ради Енергоатому як риба в рот води набрав – ні пари з вуст за увесь день. Тимофію, за чим же ви там наглядали?

Руслан Стефанчук, голова Верховної Ради України, також мовчить. А що тут скажеш, якщо ти був одним із тих, хто у липні валив НАБУ і САП?

СБУ не реагує на записи НАБУ, які свідчать, що ОЗУ при Енергоатомі використовувало офіс зрадника Деркача і відправляла до Москви гроші. Може, слід комусь оголосити підозру про державну зраду?

Мін'юст продукує щоденні новини, у яких ані слова про обшуки у міністра юстиції. Останні новини про те, як Галущенко їздив до Страсбурга і його перемовини з Генеральним секретарем Ради Європи Аленом Берсе.

Вся надія, видно, на Зеленського.
Хоча що може сказати Володимир Олександрович про своїх найближчих друзів? 1 000 годин записів НАБУ. Слухати - не наслухатися. І українцям, і нашим західним партнерам.

Я навіть не уявляю, у який спосіб можна буде вийти із цієї ситуації.

Всі ж у зеленських – свої. Навіть копнути нема кого. Але треба. Дуже треба.

МОВЧАННЯ ЗЕЛЕНСЬКИХ
@ Сергій Руденко

14 годин тому з України втік друг і бізнес-партнер Зеленського – Тимур Міндіч.

10 годин тому пройшли обшуки у нинішнього міністра юстиції (ексміністра енергетики) Германа Грищенка.

Потім – ще 70 обшуків у посадовців різного рівня, причетних, за твердженням Національного антикорупційного бюро України, до створення масштабної корупційної схеми навколо "Енергоатому".

Що ми маємо на цю годину?

Тимур Міндіч втік за кордон. Керівництво ДПСУ досі сидить у своїх кріслах. Кордон - під пильним оком.

Герман Галущенко досі - міністр юстиції. Може, навіть мріє про підвищення в уряді.

Денис Шмигаль, експрем'єр, в уряді якого Галущенко був міністром енергетики, удає, що не помічав корупцію в Енергоатомі.

Юлія Свириденко. нинішня керівниця Кабміну, в уряді якого Галущенко обійняв посаду міністра юстиції, не бачить проблем для того, аби Галущенко і надалі керував Мін'юстом. Бо сказала ж вона 22 липня 2025 року: проблема корупції в Україні часто перебільшується всередині суспільства та окремих соціальних груп. Все ж зрозуміло. Еге ж?

Тимофій Милованов, член наглядової ради Енергоатому як риба в рот води набрав – ні пари з вуст за увесь день. Тимофію, за чим же ви там наглядали?

Руслан Стефанчук, голова Верховної Ради України, також мовчить. А що тут скажеш, якщо ти був одним із тих, хто у липні валив НАБУ і САП?

СБУ не реагує на записи НАБУ, які свідчать, що ОЗУ при Енергоатомі використовувало офіс зрадника Деркача і відправляла до Москви гроші. Може, слід комусь оголосити підозру про державну зраду?

Мін'юст продукує щоденні новини, у яких ані слова про обшуки у міністра юстиції. Останні новини про те, як Галущенко їздив до Страсбурга і його перемовини з Генеральним секретарем Ради Європи Аленом Берсе.

Вся надія, видно, на Зеленського.
Хоча що може сказати Володимир Олександрович про своїх найближчих друзів? 1 000 годин записів НАБУ. Слухати - не наслухатися. І українцям, і нашим західним партнерам.

Я навіть не уявляю, у який спосіб можна буде вийти із цієї ситуації.

Всі ж у зеленських – свої. Навіть копнути нема кого. Але треба. Дуже треба.Мовчання зеленських

14 годин тому з України втік друг і бізнес-партнер Зеленського – Тимур Міндіч.

10 годин тому пройшли обшуки у нинішнього міністра юстиції (ексміністра енергетики) Германа Грищенка.

Потім – ще 70 обшуків у посадовців різного рівня, причетних, за твердженням Національного антикорупційного бюро України, до створення масштабної корупційної схеми навколо "Енергоатому".

Що ми маємо на цю годину?

Тимур Міндіч втік за кордон. Керівництво ДПСУ досі сидить у своїх кріслах. Кордон - під пильним оком.

Герман Галущенко досі - міністр юстиції. Може, навіть мріє про підвищення в уряді.

Денис Шмигаль, експрем'єр, в уряді якого Галущенко був міністром енергетики, удає, що не помічав корупцію в Енергоатомі.

Юлія Свириденко. нинішня керівниця Кабміну, в уряді якого Галущенко обійняв посаду міністра юстиції, не бачить проблем для того, аби Галущенко і надалі керував Мін'юстом. Бо сказала ж вона 22 липня 2025 року: проблема корупції в Україні часто перебільшується всередині суспільства та окремих соціальних груп. Все ж зрозуміло. Еге ж?

Тимофій Милованов, член наглядової ради Енергоатому як риба в рот води набрав – ні пари з вуст за увесь день. Тимофію, за чим же ви там наглядали?

Руслан Стефанчук, голова Верховної Ради України, також мовчить. А що тут скажеш, якщо ти був одним із тих, хто у липні валив НАБУ і САП?

СБУ не реагує на записи НАБУ, які свідчать, що ОЗУ при Енергоатомі використовувало офіс зрадника Деркача і відправляла до Москви гроші. Може, слід комусь оголосити підозру про державну зраду?

Мін'юст продукує щоденні новини, у яких ані слова про обшуки у міністра юстиції. Останні новини про те, як Галущенко їздив до Страсбурга і його перемовини з Генеральним секретарем Ради Європи Аленом Берсе.

Вся надія, видно, на Зеленського.
Хоча що може сказати Володимир Олександрович про своїх найближчих друзів? 1 000 годин записів НАБУ. Слухати - не наслухатися. І українцям, і нашим західним партнерам.

Я навіть не уявляю, у який спосіб можна буде вийти із цієї ситуації.

Всі ж у зеленських – свої. Навіть копнути нема кого. Але треба. Дуже треба.

Запитання:
- Де найкраще місце для фотосесії?
Відповідь:
- Так

Чи знаєш ти, що існує книга, яку жодна людина ніколи не зможе прочитати до кінця… і при цьому вона має лише 10 сторінок?

У 1961 році французький письменник Раймон Кено опублікував твір, який багато хто вважає найдовшою книгою у світі:
Cent mille milliards de poèmes (Сто тисяч мільярдів поем).

На перший погляд — усього десять сторінок, і на кожній із них надруковано один сонет.
Але тут є хитрість: рядки надруковані на окремих смужках паперу, які можна комбінувати між собою.
Кожен рядок першого сонета можна замінити відповідним рядком з будь-якого іншого з дев’яти.

У результаті виходить 10¹⁴ можливих комбінацій — тобто сто тисяч мільярдів унікальних поем.

Якщо хтось спробував би прочитати їх усі, йому знадобилося б понад 200 мільйонів років, навіть не зупиняючись на сон чи їжу.
Кожна комбінація утворює поему з ритмом, римою та змістом, і найцікавіше — ймовірність прочитати ту саму поему вдруге майже нульова.

Раймон Кено, один із засновників літературного об’єднання Oulipo, створив цей шедевр, щоб показати:

уяву можна поєднати з математикою — і зробити її безмежною.

Книга з 10 сторінок…
яка містить більше поем, ніж усе людство зможе прочитати за вічність.

📚 Чи знаєш ти, що існує книга, яку жодна людина ніколи не зможе прочитати до кінця… і при цьому вона має лише 10 сторінок?

У 1961 році французький письменник Раймон Кено опублікував твір, який багато хто вважає найдовшою книгою у світі:
📖 Cent mille milliards de poèmes (Сто тисяч мільярдів поем).

На перший погляд — усього десять сторінок, і на кожній із них надруковано один сонет.
Але тут є хитрість: рядки надруковані на окремих смужках паперу, які можна комбінувати між собою.
Кожен рядок першого сонета можна замінити відповідним рядком з будь-якого іншого з дев’яти.

🔢 У результаті виходить 10¹⁴ можливих комбінацій — тобто сто тисяч мільярдів унікальних поем.

Якщо хтось спробував би прочитати їх усі, йому знадобилося б понад 200 мільйонів років, навіть не зупиняючись на сон чи їжу.
Кожна комбінація утворює поему з ритмом, римою та змістом, і найцікавіше — ймовірність прочитати ту саму поему вдруге майже нульова.

Раймон Кено, один із засновників літературного об’єднання Oulipo, створив цей шедевр, щоб показати:

уяву можна поєднати з математикою — і зробити її безмежною.

🧩 Книга з 10 сторінок…
📖 …яка містить більше поем, ніж усе людство зможе прочитати за вічність.

Сонечка — відомі також як божа корівка або «корівка святого Антонія» — це не просто яскраві комахи, а справжні природні захисниці врожаїв. Попри свій маленький розмір і ніжний вигляд, вони виконують надзвичайно важливу роль в агроекосистемах, будучи одними з найефективніших і найекологічніших способів біологічного контролю шкідників.

Доросле сонечко здатне знищити понад 100 попелиць на день, а його личинки — ще ненаситніші. Попелиця висмоктує сік із рослин, виснажує їх і поширює хвороби, тому присутність сонечок у посівах стає природним бар’єром проти шкідників.
Замість використання хімічних пестицидів, які забруднюють ґрунт і воду та знищують корисних комах, дедалі більше фермерів покладаються на цих маленьких, але потужних союзників.

Сонечка також є індикатором екологічного здоров’я довкілля. Їхня велика кількість свідчить про збалансовані екосистеми, різноманіття рослинності та низький рівень забруднення. Там, де вони живуть і розмножуються, природа процвітає: з’являються бджоли, метелики, бабки й інші запилювачі, для яких створюються сприятливі умови.

Однак сьогодні їхнє існування під загрозою. Надмірне використання агрохімікатів, знищення природних середовищ і наслідки кліматичних змін позбавляють сонечок житла та їжі. Кожне обприскування отрутою вбиває не лише шкідників, а й цих маленьких охоронниць полів.

Дбати про сонечок — означає підтримувати здорове та гармонійне землеробство. Вони нагадують нам, що природа має власні механізми рівноваги — потрібно лише дозволити їй діяти.
У кожному маленькому червоному панцирі з чорними цятками прихована тиха сила, яка підтримує життя на землі — і з нею саме життя продовжує битися в серці поля.

Сонечка 🐞 — відомі також як божа корівка або «корівка святого Антонія» — це не просто яскраві комахи, а справжні природні захисниці врожаїв. Попри свій маленький розмір і ніжний вигляд, вони виконують надзвичайно важливу роль в агроекосистемах, будучи одними з найефективніших і найекологічніших способів біологічного контролю шкідників.

Доросле сонечко здатне знищити понад 100 попелиць на день, а його личинки — ще ненаситніші. Попелиця висмоктує сік із рослин, виснажує їх і поширює хвороби, тому присутність сонечок у посівах стає природним бар’єром проти шкідників.
Замість використання хімічних пестицидів, які забруднюють ґрунт і воду та знищують корисних комах, дедалі більше фермерів покладаються на цих маленьких, але потужних союзників. 🌿

Сонечка також є індикатором екологічного здоров’я довкілля. Їхня велика кількість свідчить про збалансовані екосистеми, різноманіття рослинності та низький рівень забруднення. Там, де вони живуть і розмножуються, природа процвітає: з’являються бджоли, метелики, бабки й інші запилювачі, для яких створюються сприятливі умови.

Однак сьогодні їхнє існування під загрозою. Надмірне використання агрохімікатів, знищення природних середовищ і наслідки кліматичних змін позбавляють сонечок житла та їжі. Кожне обприскування отрутою вбиває не лише шкідників, а й цих маленьких охоронниць полів.

Дбати про сонечок — означає підтримувати здорове та гармонійне землеробство. Вони нагадують нам, що природа має власні механізми рівноваги — потрібно лише дозволити їй діяти.
У кожному маленькому червоному панцирі з чорними цятками прихована тиха сила, яка підтримує життя на землі — і з нею саме життя продовжує битися в серці поля. 🌾🐞