Михайло Остафій

Зборів

Зборів
Герб Зборова Прапор Зборова
Зборів на мапі району
Основні дані
Країна	Україна
Регіон	Тернопільська область
Район/міськрада	Зборівський район
Код КОАТУУ	6122610100
Засноване	1241
Статус міста	з 1939 року
Населення	7 339
Площа	6 км?
Густота населення	1223.17 осіб/км?
Поштові індекси	47200—47204
Телефонний код	+380-3540
Координати	http://toolserver.org/%7Egeohack/ge...' class='external text' rel='nofollow'>49°39?42? пн. ш. 25°08?43? сх. д.? / ?49.661667° пн. ш. 25.145278° сх. д. (G)Координати: http://toolserver.org/%7Egeohack/ge...' class='external text' rel='nofollow'>49°39?42? пн. ш. 25°08?43? сх. д.? / ?49.661667° пн. ш. 25.145278° сх. д. (G)49.661667, 25.145278
Водойма	Стрипа
Відстань
Найближча залізнична станція	Зборів
До станції	3 км
До обл./респ. центру
- залізницею	42 км
- автошляхами	37 км
Міська влада
Адреса	47201,Тернопільська обл., м.Зборів, вул.Б.Хмельницького,13
Веб-сторінка	http://www.zboriv.net.ua/
Міський голова	Мартюк Василь Іванович

Зборів — місто на заході Тернопільської області, район­ний центр, залізнична станція (в селі Млинівці за 3 км від міста) значний історико-культурний центр. Загальна площа міста становить 781,32 га, населення складає 8,7 тис. мешканців.

 Географія

Розташований на Волино-Подільській висо­чині, між берегами Головної і Малої Стрипи, що утворюють навколо 3борова два ставки (один із них існував з 17 століття). Від південного сходу є передмістя зі старими наз­вами — Війтівщина, 3агребелля, Коханівка, Куклинці.

Біля міста пролягла автомагістраль Львів-Вінниця, є залізничне сполучення з усіма ре­гіонами України та зарубіжними країнами.

 Етнічний склад

Проживали українці, поляки, євреї та інші національності. Зараз здебільшого лише українці.

 Історія

На околиці 3борова виявлено стоянку пізнього палеоліту.

Історичним попередником міста Зборова було поселення Верхостав, засноване у 1166 році на березі річки Стрипа. У 1241 році воно було зруйноване монголо-татарами.

Пер­ші писемні згадки про передмістя належать до 15 ст., За однією версією, місто засну­вали шляхтичі 3боровські з Великопольщі, за іншими — власники однойменного містечка у Львівській землі. Від 16 століття у 3борові був невеликий замок. В історичних документах 1601 згадано про уряд бургомістра в місті, отже воно мало магдебурзьке право. В серпні 1649 біля Зборова відбулася битва українського козацього війська на чолі з Богданом Хмельницьким та його союзників під проводом хана Іслам-Гірея ІІІ з польською армією, на чолі з королем Яном II Казимиром (див. Зборівська битва).

Від 1642 3боровом володіли Собєські, від 1740 — Радзивіли, від 1760 — Бєльські.

Від 1772 місто належало Австрії (від 1869 — Австро-Угорщині), 1904 стало повітовим центром.

У 1913 році у Зборові жило біля 6000 людей — з них 2400 українців, 2300 євреїв і 1300 поляків.

Під час І світової війни за місто тривали значні бої 1915, 1916 і 1917, тому воно було повністю знищене (вціліло 4 будинки). Від листопада 1918 до липня 1919 — центр повіту ЗУНР. Потім до вересня 1939 належало Польщі. Від січня 1940 — райцентр Тернопільської області УРСР. Від 2 липня 1941 до 22 липня 1944 — під німецько-нацистською окупацією. Майже все єврейське населення було знищено.

 Підприємства

Нині в місті працюють підприємтсва:

• ВАТ «Зборівський цегельний завод»,
• ТОВ «Зборівські м'ясо­продукти»
• «Зборівгаз»,
• завод «Тонар»,
• комунальні підприємства:
  • «Проект-будсервіс», та інші.

Обсяг промислового виробництва за 1996 рік склав 298 тис. доларів США. У Зборові виробляється цегла та продовольчі товари.

 Соціальна сфера

Діють Зборівський коледж ТНТУ ім. І. Пулюя, ЗОШ №1, ЗОШ №2, Зборівська українська державна гімназія ім. Р. Завадовича, будинок дитячої творчості, музична школа, будинок культури, центральна районна лікарня, друкарня, є парк і стадіон.

 Архітектурні пам'ятки

Із архітектурних пам'яток не збереглися церква Пресвятої Богороди­ці та ратуша з ринком (знесені 1977).

Є церква Преображення Гос­поднього (1794; кам., в стилі бароко), будинки «Рідної школи» і краєзнавчого музею.

 Пам'ятники

Козацька могила на місці Зборівської битви

• Т.Г. Шевченку,
• Жертвам комуністичного режиму,
• Б. Хмельницькому (1972),
• воїнам, полег­лим за визволення міс­та під час німецько-радянської вій­ни.

1929 на місці поховання козаків, що загинули в Збо­рівській битві насипана «Ко­зацька могила», 1989 — відновлена.

 Музей «Зборівська битва»

Діє музей «Зборівська битва» (директор Г. Баран (Радошівський).

 Некрополі

На міському кладовищі є могили радянських воїнів: 8 братських та 1 індивідуальна. На 7 — надгробні саркофаги, на одній — скульптура воїна на прямокутному постаменті ^{Персоналії}

Уродженці Зборова — видавець, письменник Ю.А. Вислобоцький, поетка Н. Віргуш, художник С. Нечай, педагог, громад.-освіт. діячка Марія Рудницька, теолог, реліг. письменник о. І. Шевців, диригент А. Юркевич; місто відвідували письменник о. Т. Бордуляк, польс. королі Ян II Казимир і Ян Собєський, дипломат і мандрівник У. фон Вердум, письмен­ник Роман Завадович, художник та письменник К. Устиянович; працювали адвокат, д-р права Володимир Левицький, кооперат. діяч, літератор Т. Ількевич, аг­роном, діяч культури М. Снітинський, журналіст, літератор І. Фарина.

На Зборівщині жив і працював видатний скрипаль-віртуоз і композитор Кароль Ліпінський (1790—1861), який змагався в скрипковій майстерності з Ніколо Паганіні, виступав у квартеті з Людвігом Шпором, грав у ансамблях з Робертом Шуманом і Ференцом Лістом. Похований в селі Вірлів на Зборівщині.

Житель міста А. Сухінський — один з праведників народів світу ^{Зборівський Пласт}

У Зборові є хлопчачий курінь ім. Омеляна Польового.

Кожного року традиційно у вихідні перед, чи після дня вшанування пам'яті Героїв Крут, проводиться у Зборові захід на цю тему. На цей захід приїжджають з багатьох міст і станиць пласту, найбільше з округу тернопільської станиці.