|
Ip: 172.56.121.241 - National guard
Ip: 172.56.121.241 - Home
Похорон Ігоря Яцунди
-
список кандидатів у мери міста
-
Очкусь виктор
-
Готель
-
Обеліск
Хочу найти абрамову татьяну николаевну
ЗборівМатеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Зборів — місто на заході Тернопільської області, районний центр, залізнична станція (в селі Млинівці за 3 км від міста) значний історико-культурний центр. Загальна площа міста становить 781,32 га, населення складає 8,7 тис. мешканців.
ГеографіяРозташований на Волино-Подільській височині, між берегами Головної і Малої Стрипи, що утворюють навколо 3борова два ставки (один із них існував з 17 століття). Від південного сходу є передмістя зі старими назвами — Війтівщина, 3агребелля, Коханівка, Куклинці. Біля міста пролягла автомагістраль Львів-Вінниця, є залізничне сполучення з усіма регіонами України та зарубіжними країнами. Етнічний складПроживали українці, поляки, євреї та інші національності. Зараз здебільшого лише українці. ІсторіяНа околиці 3борова виявлено стоянку пізнього палеоліту. Історичним попередником міста Зборова було поселення Верхостав, засноване у 1166 році на березі річки Стрипа. У 1241 році воно було зруйноване монголо-татарами. Перші писемні згадки про передмістя належать до 15 ст., За однією версією, місто заснували шляхтичі 3боровські з Великопольщі, за іншими — власники однойменного містечка у Львівській землі. Від 16 століття у 3борові був невеликий замок. В історичних документах 1601 згадано про уряд бургомістра в місті, отже воно мало магдебурзьке право. В серпні 1649 біля Зборова відбулася битва українського козацього війська на чолі з Богданом Хмельницьким та його союзників під проводом хана Іслам-Гірея ІІІ з польською армією, на чолі з королем Яном II Казимиром (див. Зборівська битва). Від 1642 3боровом володіли Собєські, від 1740 — Радзивіли, від 1760 — Бєльські. Від 1772 місто належало Австрії (від 1869 — Австро-Угорщині), 1904 стало повітовим центром. У 1913 році у Зборові жило біля 6000 людей — з них 2400 українців, 2300 євреїв і 1300 поляків. Під час І світової війни за місто тривали значні бої 1915, 1916 і 1917, тому воно було повністю знищене (вціліло 4 будинки). Від листопада 1918 до липня 1919 — центр повіту ЗУНР. Потім до вересня 1939 належало Польщі. Від січня 1940 — райцентр Тернопільської області УРСР. Від 2 липня 1941 до 22 липня 1944 — під німецько-нацистською окупацією. Майже все єврейське населення було знищено. ПідприємстваНині в місті працюють підприємтсва:
Обсяг промислового виробництва за 1996 рік склав 298 тис. доларів США. У Зборові виробляється цегла та продовольчі товари. Соціальна сфераДіють Зборівський коледж ТНТУ ім. І. Пулюя, ЗОШ №1, ЗОШ №2, Зборівська українська державна гімназія ім. Р. Завадовича, будинок дитячої творчості, музична школа, будинок культури, центральна районна лікарня, друкарня, є парк і стадіон. Архітектурні пам'яткиІз архітектурних пам'яток не збереглися церква Пресвятої Богородиці та ратуша з ринком (знесені 1977). Є церква Преображення Господнього (1794; кам., в стилі бароко), будинки «Рідної школи» і краєзнавчого музею. Пам'ятники
1929 на місці поховання козаків, що загинули в Зборівській битві насипана «Козацька могила», 1989 — відновлена. Музей «Зборівська битва»Діє музей «Зборівська битва» (директор Г. Баран (Радошівський). НекрополіНа міському кладовищі є могили радянських воїнів: 8 братських та 1
індивідуальна. На 7 — надгробні саркофаги, на одній — скульптура воїна
на прямокутному постаменті Персоналії
Уродженці Зборова — видавець, письменник Ю.А. Вислобоцький, поетка Н. Віргуш, художник С. Нечай, педагог, громад.-освіт. діячка Марія Рудницька, теолог, реліг. письменник о. І. Шевців, диригент А. Юркевич; місто відвідували письменник о. Т. Бордуляк, польс. королі Ян II Казимир і Ян Собєський, дипломат і мандрівник У. фон Вердум, письменник Роман Завадович, художник та письменник К. Устиянович; працювали адвокат, д-р права Володимир Левицький, кооперат. діяч, літератор Т. Ількевич, агроном, діяч культури М. Снітинський, журналіст, літератор І. Фарина. На Зборівщині жив і працював видатний скрипаль-віртуоз і композитор Кароль Ліпінський (1790—1861), який змагався в скрипковій майстерності з Ніколо Паганіні, виступав у квартеті з Людвігом Шпором, грав у ансамблях з Робертом Шуманом і Ференцом Лістом. Похований в селі Вірлів на Зборівщині. Житель міста А. Сухінський — один з праведників народів світу Зборівський Пласт
У Зборові є хлопчачий курінь ім. Омеляна Польового. Кожного року традиційно у вихідні перед, чи після дня вшанування пам'яті Героїв Крут,
проводиться у Зборові захід на цю тему. На цей захід приїжджають з
багатьох міст і станиць пласту, найбільше з округу тернопільської
станиці. | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Ip: 92.112.95.131
(XII ст. року заснування, колиш. Верхостав, 7,3 тис. жителів) Райцентр на р. Стрипа. На місці грандіозної битви військ Богдана Хмельницького і польського короля Яна Казимира (1649) зараз поставлений пам'ятник. На виїзді зі Зборова біля автостради піднімається Козацька могила у вигляді кургану із хрестом. У самому місті збереглися костел (1755, бароко), Преображенська церква (1794, бароко) із дзвіницею (1988) і ратуша (1878). Музей Зборівської битви (вул. Козацька, 13, т. 8 (03540) 2-14-73). |
|
| Close |